Переїзд до Відня

     Сьогодні Артемчику вдався сон на дві год, то вирішила написати про наш переїзд.
     Цього місяця ми таки переїхали до татка у Відень.

Артем дуже добре переніс дорогу, практично весь час спав. Адаптація проходила досить добре - наш тато підготовився - все на купував (ми проснулись і зразу кашу варити і пюре з фруктиками).

      Квартира досить гарна, велика, здається мебелі не багато, але в нас все помістилось.

Кухня невелика,але досить зручна:





В Артема тут свій куточок для хованок, для машинок, для ферми, тобто місця вистачає всім.
Район дуже сподобався - зелений, доглянутий, подвір'я скрізь ніби в приватних будинках-ялинки, квіти, газон, декорації, плетені столики і т.д, навіть на балконах ялинки
  це наше подвіря

  це сусіди на балконах роблять красоту
це 20 хв від нашого будинку

. Біля нас всі двоповерхові будинки, це і добре, робить комфортнішу атмосферу. Досить недалеко є лісок і річка, де можна прогулятися.

Догадайтесь що міститься за цими красивими ялинками ?

Сміттєві контейнери- дуже гарно, правда.

Ну і в загальному все дуже чисто; спершу Артемові було навіть скучно: нема болота в якому можна поталяпатись, нема камінців на дорозі які можна покидати, нема котів, псів, тільки з людьми деякі тваринки ходять . На щастя знайшли будинок,обсипаний камінцями

 Ну і сусід деколи залишає велосипед під будинком, то Артемчику розвага

      Загалом люди тут дуже привітні - одного разу, вертаючись з прогулянки, на дверях знайшла пакет з іграшками-подарунок від когось.

Познайомились ми тут з хлопчиком - ровесник Артема, теж дуже привітні, ми часто ходимо до них на подвіря

 Ну і всі махають Артемові привіт і па-па, щось говорять, але ми наразі тільки посміхаємося, а якщо розмова затягується, то кажемо що знаємо тільки англійську. 

    До плюсів можна віднести  і те, що надіюсь англійська моя покращиться, все таки спілкуюсь тут тільки на англійській.

     Ну і звісно крім плюсів є і мінуси. Переїжати завжди важко, а в іншу країну тим більше і ще з маленьким Артемчиком. Дійсно важко, адже тут не було ні тарілки, ні вилки, ні подушки, ні праски, ні пилососа і т.д - тільки меблі. Наш тато подбав щоб до нашого приїзду все це було (можна уявити наскільки складно йому було). Коли ми планували переїзд, то складала список необхідних речей і тоді подумати не могла, що до таких речей потрібно віднести літрові банки, кришки, контейнери для зберігання їжі тощо. Тобто коли ти осів і живеш тривалий час на одному місці, то не замічаєш скільки речей потрібно для комфорту. Ну і мінусом наразі є відсутність друзів та рідних. 

Якось так ніби описала наш переїзд до Відня, далі побачимо як нам тут буде житись. Надіюсь що все буде супер, успіху нам!