Минулого року, володіний співробітник збирався їхати на два дні на фестиваль повітряних куль і запропонував нам. На два дні нам не виходило, то ж вирішили поїхати туди і назад (1.5 год в одну сторону). І от цього року, в четвер, фейсбук мені нагадує про цю подію, а вона відбувається кожного року, в другу пятницю місяця. Що робити, і хочеться і колиться: з одної сторони цікаво прдивитись, як в небо здіймаються повітряні кулі, як літають спортивні літаки іт.д, а з іншої сторони трошки ліньки, все таки до 4 ми на роботі, Артем в садку, треба подумати про вечерю для Артема в термос, і нам щось перекусити після роботи, їхати 1.5 год. 
описала більше мінусів ніж плюсів 
, але ми таки вирішили поїхати.
Погода була чудова, 1.5 год і и в Тацмандорфі. Це великий фестиваль, туди зїжаються багато багато людей, вони збираються за столиками та святкують кожен своє. Артем зразу побіг на надувний дитячий замок пострибати,
я насолоджувалась солодкою ватою, не їла її мабуть років 10,
Артем побачивши це, швидко прибіг і почав допомагати її зїсти- мммм, як же ж вона йому посмакувала.
Ну от, трошки прогулявшись по території,
подивились на літаки, які робили фігури вищого пілотажу,
ми знайшли місцечко і почали спостерігати
як завозять повітряні кулі, як їх надувають і .... - вони всі починають підніматись в небо
і летіти куди їм вітер підкаже. Якщо почекати 2 год то мабуть модна побачити неповторну картину: ніч, і багато повітряних палаючих куль , які повертаються до місця зльоту. Але була вже й так пізня година і ми вирішили повертатись додому.
Артем випив в машині своє молочко і заснув дорогою, а я вибирала фотографії, та відсилала рідним, постала у фейсбук, було багато вражень і якесь таке відчуття, що побачила щось незвичайне та прекрасне. Цікаво було б побувати в Кападокії. Може колись моя мрія збудеться, а зараз на цьому буду закінчувати наш незвичайний п'ятничний вечір
