Місяць у нас видався багатий на події.
Спершу - це візит бабусі з Рожнятова. Ой і насичений був тиждень. Здавалось би, живемо у Відні і запросто за тиждень можна показати багато цікавого, але з іншої сторони з маленьким Артемом, який має строгий графік, і з погодою, яка дарувала нам кожен день спеку 30 градусів - це зробити не так і просто. Але ми молодці-відвідали дуже багато, практично кожен день були десь у цікавих місцях:
а вихідні-це ще складніше : до обіду в одне місце, після обіду в інше, тому що з татом це таки простіше.
Ну і звісно встигли навіть розслабитись у термальних басейнах і піти з бабусею на шопінг.
Потім цікава для Артема і для мене також, була подорож з ночівлею до Устинки. Поки наші татусі святкували зустріч одногрупників, ми і собі влаштували зустріч. Спочатку поплавали на озері
та погрались на дитячому майданчику,
потім поїхали у гості до Устинки. Все получилось-"зійшлись всі зорі": дітки чемно покупались і майже одночасно по засинали. А мамочки насолоджувались свіжим повітрям на балкончику після дощу.
Через день ми радо зустрічали ще одну бабусю з Заболотців. Нам було трошки простіше, бо в татка було практично 4 вихідних днів, то екскурсії він проводив без нас.
Але вихідні теж були не менш насичені:
ми побували в горах,
поплавали на човнику,
відвідали Шонбрун
Оберлу
і розслабились на термальних басейнах.
Зразу після від'їзду бабусі, Артем пішов перший раз у садочок.
Спершу Артемчик не дуже розумів що це таке, тому що три дні ми були по Пів год разом-Артем привикав до діток та вихователів, ну і таке враження що ніби ми просто десь на дитячому майданчику.
У четвер згідно плану я мала піти на 5 хв, але про це повинна сказати Артемчику-2 хв норм, а потім мабуть зрозумів і почав плакати. В п'ятницю я не виходила, бо в нас був запланований візит до лікаря, а з понеділка знову виходила, і знову сльозки. Далі буде ......
Розкажу трошки про адаптаційну схему. Тут є різні плани, ми вибрали 2 місяці, тому що Артем не знає мови і є час, то вирішили не спішити. Опишу найкоротшу схему. Перший тиждень - Пів год в садочку: три дні з мамою, а два дні мама виходить в туалет (5-10хв). Другий тиждень-час збільшується до трьох годин: два дні сніданок з мамою і три дні без мами і мамина відсутність: 15хв, 30 хв, 1 год, 1,5 год, 2 год.
Третій тиждень-час збільшується до 4-5 год: сніданок без мами; появляються обіди, то мама приходить забирати дитину і ще два дні обідає з дитиною, потім на третій день приходить після обіду і вже наступні дні дитина обідає сама, четвертий день тижня дитина пробує заснути в садочку.
Четвертий тиждень-час збільшується до 8 год і дитина фактично лишається спати і вечеряти, а мама забирає в кінці дня.
Це схема адаптації за місяць, ну але звичайно в кожного вона може змінена трошки. Наша сусідка Пітра йшла теж такою схемою в іншому садочку і все получилось практично безболісно для дитини.
Ще подобаються правила в садочку: наприклад не можна брати свої іграшки, там достатньо іграшок, а щоб не було непорозумінь між дітками , то ввели таке правило. Також імпонує підхід заспокоєння діток: якщо вихователь не може сам заспокоїти дитину, то розпочинає гру з іншими дітками, а вони вже залучають того хто плаче - це діє, ну я принаймі бачила так. Ще цікаво що є графік по якому за кожною новою дитиною закріплюється на годину вихователь, тому що це нова група і багато нових діточок. наприклад коли ми приходимо, то з нами починає гратись закріплений вихователь і входить в довіру до Артема, потім я виходжу і вона суто опікується Артемом.
Ох, написала.
Надіюсь в нас все піде згідно плану і без стресу для Артемчика, тримаємо кулаки!!!
А ще цікавинки місяця:
- в садочку дівчинка по німецьки до нього щось почала говорити, Артем не розгубився - почав їй відповідати теж дивними словами : фука бімба і т.д
- Збираємось в садочок
- Подарував хресний подарунок коли ми дзвонили до нього по скайпу, на другий день Артем каже: мама позонимо(подзвонимо) до дяді Васі, Атем хоцє сцє подадунок(подарунок)
- Дівчата прикладають ляльок спати, а Артем машинки, деколи може їх накривати, а потім кричати: покидайтесь(прокидайтеся)
Ох і пам'ять в маленьких дітей:
- читаю книжку про зірки і Артем каже, що вони групуються в сузір'я - це колись йому про це говорила, і то мабуть один раз, дуже здивована була це почути.
- читала книжку про лісові пригоди звірів, і якось дала йому можливість самому закінчувати речення. І всі речення успішні. Насправді, то я ту книжку читала мабуть разів 20 і так як Артем пригадати все в деталях не можу.
Питання які найчастіше задає Артем:
- Цьому (Чому)
- Сьо це таке(Що це таке )
- Сьо це мозє бути за дивний звук(Що це може бути за дивний звук)
- Куди це пісов(куди це пішов - це часто Артем питає про людей на вулиці)
- відкрили сторінку де різні прапори країн, і почала шукати прапор Австрії, в той час Артем мені ніби допомагає. Знайшов прапор України і каже: "О, пяпог укаїни" - причому я йому розказувала що прапор України синьо-жовтий, але ніколи не показувала.
- Цьому (Чому)
- Сьо це таке(Що це таке )
- Сьо це мозє бути за дивний звук(Що це може бути за дивний звук)
- Куди це пісов(куди це пішов - це часто Артем питає про людей на вулиці)
Доречі недавно побували у великому книжковому магазині і як виявилось тут теж є місце для дітей
На цьому закінчую, успіху нам з садочком!
