середа, 15 липня 2015 р.

Переїзд до Відня

     Сьогодні Артемчику вдався сон на дві год, то вирішила написати про наш переїзд.
     Цього місяця ми таки переїхали до татка у Відень.
Артем дуже добре переніс дорогу, практично весь час спав. Адаптація проходила досить добре - наш тато підготовився - все на купував (ми проснулись і зразу кашу варити і пюре з фруктиками).
      Квартира досить гарна, велика, здається мебелі не багато, але в нас все помістилось.




Кухня невелика,але досить зручна:





В Артема тут свій куточок для хованок, для машинок, для ферми, тобто місця вистачає всім.
Район дуже сподобався - зелений, доглянутий, подвір'я скрізь ніби в приватних будинках-ялинки, квіти, газон, декорації, плетені столики і т.д, навіть на балконах ялинки
  це наше подвіря

  це сусіди на балконах роблять красоту
це 20 хв від нашого будинку

. Біля нас всі двоповерхові будинки, це і добре, робить комфортнішу атмосферу. Досить недалеко є лісок і річка, де можна прогулятися.
Догадайтесь що міститься за цими красивими ялинками ?
Сміттєві контейнери- дуже гарно, правда.
Ну і в загальному все дуже чисто; спершу Артемові було навіть скучно: нема болота в якому можна поталяпатись, нема камінців на дорозі які можна покидати, нема котів, псів, тільки з людьми деякі тваринки ходять . На щастя знайшли будинок,обсипаний камінцями
 Ну і сусід деколи залишає велосипед під будинком, то Артемчику розвага

      Загалом люди тут дуже привітні - одного разу, вертаючись з прогулянки, на дверях знайшла пакет з іграшками-подарунок від когось.

Познайомились ми тут з хлопчиком - ровесник Артема, теж дуже привітні, ми часто ходимо до них на подвіря



 Ну і всі махають Артемові привіт і па-па, щось говорять, але ми наразі тільки посміхаємося, а якщо розмова затягується, то кажемо що знаємо тільки англійську. 
    До плюсів можна віднести  і те, що надіюсь англійська моя покращиться, все таки спілкуюсь тут тільки на англійській.
     Ну і звісно крім плюсів є і мінуси. Переїжати завжди важко, а в іншу країну тим більше і ще з маленьким Артемчиком. Дійсно важко, адже тут не було ні тарілки, ні вилки, ні подушки, ні праски, ні пилососа і т.д - тільки меблі. Наш тато подбав щоб до нашого приїзду все це було (можна уявити наскільки складно йому було). Коли ми планували переїзд, то складала список необхідних речей і тоді подумати не могла, що до таких речей потрібно віднести літрові банки, кришки, контейнери для зберігання їжі тощо. Тобто коли ти осів і живеш тривалий час на одному місці, то не замічаєш скільки речей потрібно для комфорту. Ну і мінусом наразі є відсутність друзів та рідних. 
Якось так ніби описала наш переїзд до Відня, далі побачимо як нам тут буде житись. Надіюсь що все буде супер, успіху нам!

середа, 17 червня 2015 р.

Артемчику рочок

Так так, Артемчику вже рочок, не віриться, правда?


     Здається, що недавно ми мали фотосесію і думали: який буде наш синочок, на кого він буде схожий, який характер буде в нього, а тут вже пройшов рік - час летить блискавично!


    Також дуже добре в пам'яті тримаються такі події як:
- вівторок - 17 червня 2014 року, коли ми приїхали в обід додому, а за годину Артемчик надумав появитись на світ. В 23.50 ми вже тримали на руках нашого синочка
    - потім виписка з роддому
  - Артемчика хрестини


- перший офіційний вихід

- перший Новий рік  

-Перші спроби повзати

                                        
-Перший раз встав

-Перший великдень

   
   За цей рік наше життя змінилось кардинально - а головне ми стали батьками, несемо відповідальність за інше життя, спостерігаємо як Артемчик росте, радіємо кожному досягненню, переживаємо коли хворіє, коли сумує. Ми не тільки стали батьками для Артемчика - а й цілим світом для нього.
     Мабуть аж тепер ми зрозуміли  - скільки багато для нас зробили батьки і як ми їм за це вдячні.
З такою швидкістю ріс наш синочок

На закінчення невеличке відео за чудовий рік нашого життя - Artem first year



понеділок, 15 червня 2015 р.

12 місяців

 
   12 місяців - Рочок!!!!!
   Дуже швидко пройшов цей місяць.
  Зараз починаю по-справжньому сприймати Артема як окрему особистість. Раніше він був частинкою мене, моєю пташкою, а тепер - окрема особистість. Має про все свою думку, свій характер, своє сприйняття. Повноцінна маленька людинка, я вже не можу, як колись спрогнозувати точно що він зробить наступне, що вигадає. Так що з кожним днем життя стає цікавіше. 

  Артем наш - гарний помічник - з бабусею часто замітали все подвір'я
допомагав дідусеві в'язати шнурки для винограду
Катався з мамою на велосипеді

В Артемчика тепер появилось нове заняття - ловити рибку, камінці, будь що тільки б бути у воді, це все закінчується тим, що Артем миє ноги і майже весь мокрий після того, але радості немає меж.


Крім того у нас появився кролик і грибочок, Артем кожного разу дає кролику істи травичку.

Полюбляє сидіти в саду, рвати квіточки і показувати як вони пахнуть.

Звичайно прогулянки з тимофійком- вони тепер починають балакати на своїй мові, вигукувати щось, сміятись, грати футбол.


Ходили цього місяця в садочок і бавились з дітками
 

А ще дідусь зробив Артемчику справжню пісочницю


Зубчики - їх уже 6, 
Недавно наш Артемчик мав високу температуру, надіємось це були просто напросто зубчики і ніяка не інфекція.
Артемчик дуже любить гостей - от як радіє зустрічі дідуся і бабусі

Ну але татові радіє найбільше


Я тепер спокійно можу залишати Артемчика на тата, адже тато вже вміє його присипати:
спочатку була казка
 ну а потім колискова
Літо прийшло і в нас на подвірї появився великий басейн - дякуємо Васічці!


       Ну і найбільша для нас радість цього місяця - це те, що ми з Артемчиком маємо візу і скоро будемо разом з татком (Дуже дякуємо бабусі за це).
    Звичайно мушу похвалити нашого розумничка, що він ходить уже на горшок, і навіть деколи проситься - дуже молодець.
Забула сказати, що Артемчик уже дуже добре ходить, навіть без нікого.

                                             
Так минув чудовий рік